Словарь української мови (1924)/безслідний

by Борис Грінченко

◀ безславно

Словарь української мови Борис Грінченко Б безслідний

безслідно ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Безслі́дний, а, е. Безслѣдный. Безслідний вітер в полі. К. Псал. 180.