Словарь української мови (1924)/безслідно

by Борис Грінченко

◀ безслідний

Словарь української мови Борис Грінченко Б безслідно

безслізний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Безслі́дно, нар. Безслѣдно. Конис. (О. 1861. I. 321). І безслідно, мов та мрія, навіки пропали. Млак. 92.