Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/безсмертний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безсмертний
Берлін: Українське слово, 1924

Безсме́ртний, а, е. Безсмертный. І хоть єдиную сльозину в очах безсмертних покажи. Шевч. Безсмертної землі нема. Ном. № 8283.