Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/безсмертник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безсмертник
Берлін: Українське слово, 1924

Безсме́ртник, ка, м. Раст.: безсмертникъ, Helychrisum arenarium. Dc. Анн. 163. Вх. Пч. II. 32.