Словарь української мови (1924)/безстатечно

by Борис Грінченко

◀ безсоромно

Словарь української мови Борис Грінченко Б безстатечно

безстидний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Безстате́чно, нар. Неблагоразумно, непорядочно. А чоловік завжде грішить та й безстатечно. КС. 1883. II. 470.