Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/безстатечно

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безстатечно
Берлін: Українське слово, 1924

Безстате́чно, нар. Неблагоразумно, непорядочно. А чоловік завжде грішить та й безстатечно. КС. 1883. II. 470.