Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/безстидний

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ безстатечно Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безстидний 		безстидник ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Безсти́дний, а, е = Безсоромний Які справді безстидні оці городські козаки. Шевч. 305.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/безстидний&oldid=548265