Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/безсуперечний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безсуперечний
Берлін: Українське слово, 1924

Безсупере́чний, а, е. Безспорный.