Словарь української мови (1924)/безсумно
| ◀ безсумний | Словарь української мови Б безсумно |
безсуперечний ▶ |
|
Безсу́мно, нар. Безпечально, весело. Не хотілось кидать їм, таким безсумно молодим, те, що любилось на землі. Щог. Сл. 90.
| ◀ безсумний | Словарь української мови Борис Грінченко Б безсумно |
безсуперечний ▶ |
|
Словарь української мови — Б
безсумно
Борис Грінченко
1924
Безсу́мно, нар. Безпечально, весело. Не хотілось кидать їм, таким безсумно молодим, те, що любилось на землі. Щог. Сл. 90.