Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/безтолочний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безтолочний
Берлін: Українське слово, 1924

Безтоло́чний, а, е. О землѣ: не бывающій подъ паромъ, не идущій въ толоку. Черниг.