Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/безтільний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безтільний
Берлін: Українське слово, 1924

Безті́льний, а, е. Безплотный. Вона здавалась ніжним безтільним духом. Левиц. I. 332.