Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/безуміти

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ безумірно Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безуміти 		безумний ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Безу́міти, мію, єш, гл. Безумѣть, сходить съ ума.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/безуміти&oldid=548310