Словарь української мови (1924)/безуставичне
Зовнішній вигляд
◀ безусий | Словарь української мови Б безуставичне |
безуставичний ▶ |
|
Безустави́чне и безустави́чно, нар. Безпрестанно, постоянно. Він так безуставичне робить. Безуставично дома сидить. Черк. у.