Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/безуставичний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безуставичний
Берлін: Українське слово, 1924

Безустави́чний, а, е. Безпрестанный, постоянный. Вас. 205.