Словарь української мови (1924)/безшабельний

by Борис Грінченко

◀ безчуття

Словарь української мови Борис Грінченко Б безшабельний

безшлюбний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Безшабе́льний, а, е. Не имѣющій сабли. Треба цім безшабельним гевалам збить трохи пихи. К. ЧР. 226.