Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/безшлюбний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безшлюбний
Берлін: Українське слово, 1924

Безшлю́бний, а, е. Безбрачный.