Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бекет

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бекет
Берлін: Українське слово, 1924

Беке́т, та, м. Военный пикетъ, стража. Округи табора жадних бекетів. К. ЧР. 308. Скрізь по сей бік стояла на бекетах стража польска. ЗОЮР. I. 263.