Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бекатися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бекатися
Берлін: Українське слово, 1924

Бе́катися, каюся, єшся, гл. 1) Тащиться, съ трудомъ идти. Верстов десять ішли — бекались, бекались. Зміев. у. 2) Таскаться. Скільки не бекається, бач, у чужих селах, — а п'яний не буде. Зміев. у.