Словарь української мови (1924)/бекатися
Зовнішній вигляд
◀ бекати | Словарь української мови Б бекатися |
бекет ▶ |
|
Бе́катися, каюся, єшся, гл. 1) Тащиться, съ трудомъ идти. Верстов десять ішли — бекались, бекались. Зміев. у. 2) Таскаться. Скільки не бекається, бач, у чужих селах, — а п'яний не буде. Зміев. у.