Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/белебенити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
белебенити
Берлін: Українське слово, 1924

Белебе́нити, ню, ниш, гл. Болтать, баять. Баби белебенять, що реп'яшки від зубів би то помагають. Черниг.