Словарь української мови (1924)/белькотіти

by Борис Грінченко

◀ белькотіння

Словарь української мови Борис Грінченко Б белькотіти

белькотня ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Белькоті́ти, чу́, чеш, гл. = Белькотати. Засідатель обмахується та белькотить. Стор. I. 236.