Словарь української мови (1924)/берегою

by Борис Грінченко

◀ береговище

Словарь української мови Борис Грінченко Б берегою

берегти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Берего́ю. Творит. пад. отъ берег. Форма эта встрѣчается въ пѣснѣ: Пливе віночок краєм Дунаєм, а вона за нею (вм. за ним) все берегою. Чуб. III. 304.