Словарь української мови (1924)/берегою
| ◀ береговище | Словарь української мови Б берегою |
берегти ▶ |
|
Берего́ю. Творит. пад. отъ берег. Форма эта встрѣчается въ пѣснѣ: Пливе віночок краєм Дунаєм, а вона за нею (вм. за ним) все берегою. Чуб. III. 304.