Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/берегти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
берегти
Берлін: Українське слово, 1924

Берегти́, жу́, же́ш, гл. Беречь, хранить. Береженого і Бог береже. Посл.