Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бережити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бережити
Берлін: Українське слово, 1924

Бережи́ти, жу́, же́ш, гл. = Берегти. Хто будеть на світі правду бережити, тому шлеть Бог з неба довго в світі прожити. КС. 1884. I. 48.