Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/берестюк

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
берестюк
Берлін: Українське слово, 1924

Берестю́к, ка, м. = Берест. Там виріс берестюк крислатий. Грин. I. 118.