Словарь української мови (1924)/берца

by Борис Грінченко

◀ берфела

Словарь української мови Борис Грінченко Б берца

берце ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Берца, ци, ж. 1) = Бер = Кладка. На тій пропасті був перехід через малу берцу. 2) Бе́рци. Часть плуга (какая?) ЕЗ. V. 58.