Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бескеття

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бескеття
Берлін: Українське слово, 1924

Беске́ття, тя, с. соб. Обрывъ, обрывы, овраги. Он дивіться, яке бескеття ліворуч від дороги. Пирят. у.