Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бесур

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бесур
Берлін: Українське слово, 1924

Бе́сур, ра, м. = Бусурман. Тривай, бесуре! я тебе відучу до чужих дівок залицятися. О. 1861. XI. Кух. 16.