Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бесурів

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бесурів
Берлін: Українське слово, 1924

Бе́сурів, рова, ве. 1) = Бусурманський. 2) Вражій, чортовъ. Бесурів син.