Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бесідливий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бесідливий
Берлін: Українське слово, 1924

Бе́сідливий, а, е. Разговорчивый, словоохотливый. Желех.