Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бесідувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бесідувати
Берлін: Українське слово, 1924

Бесі́дувати, дую, єш, гл. 1) = Беседувати. Турок до них бесідує. Гн. I. 63. 2) Говорить, произносить. Маштер бесідує 24 разів „Отче наш“. МУЕ. III. 55.