Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бешиха

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бешиха
Берлін: Українське слово, 1924

Беши́ха, хи, ж. Болѣзнь: рожа, рожистое воспаленіе. Чуб. I. 116. Х. Сб. VII. 416. Мил. М. 95. Ув. Беши́шище. Мил. М. 96.