Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бешишник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бешишник
Берлін: Українське слово, 1924

Беши́шник, ка, м. 1) Раст. Chenopodium hybridum L. ЗЮЗО. I. 116. Мил. М. 96, 11. 2) = Бешиха. Драг. 27, № 11, статья 4.