Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/билка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
билка
Берлін: Українське слово, 1924

Би́лка, ки, ж. 1) Родъ игры въ мячъ. Полтав. 2) Стволъ дерева толщиной въ руку. Павлогр. у.