Словарь української мови (1924)/билиця
Зовнішній вигляд
◀ билисько | Словарь української мови Б билиця |
билка ▶ |
|
Били́ця, ці, ж. 1) Быль. былое. Бо се не казка, а билиця, або бувальщина, сказать. Шевч. 2) = Билина. Інших била палицов, мене с била билицов. Гол. I. 211.