Словарь української мови (1924)/билисько

by Борис Грінченко

◀ билина

Словарь української мови Борис Грінченко Б билисько

билиця ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Били́сько, ка, с. Мѣсто, заросшее травой, стеблями растеній. Приїдь, приїдь, Кострубоньку! Стану з тобов до шлюбоньку на травнику-билиську і в подертім сірачиську. Pauli. I. 22.