Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бистрити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бистрити
Берлін: Українське слово, 1924

Бистри́ти, рю́, ри́ш, гл. Быстро, стремительно течь. Вода бистрить. Радом. у.