Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/блекот

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
блекот
Берлін: Українське слово, 1924

Бле́кот, ту, м. Раст. Hyosciamus niger L, белена. Васильк. у. ЗЮЗО. I. 125. Од зубів блекотом підкурюють. Грин. II. 317.