Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/блекота

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
блекота
Берлін: Українське слово, 1924

Блекота́, ти́, ж. Раст. а) Conium maculatum. Шейк. б) = Блекот. ЗЮЗО. I. 125.