Словарь української мови (1924)/бликнути

by Борис Грінченко

◀ бликати

Словарь української мови Борис Грінченко Б бликнути

бликоторя ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Бли́кнути, ну, неш, гл. Одн. в. отъ бликати = Блимнути. Бликнув очима на мене скоса та й пішов. Черк. у. Бликнув на жінку і одвернувся до стіни. Мир. Пов. II. 77.