Словарь української мови (1924)/бликати

by Борис Грінченко

◀ бликання

Словарь української мови Борис Грінченко Б бликати

бликнути ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Бли́кати, каю, єш, гл. = Блимати 1. Головешка ота довго буде бликати. НВолын. у. 2) = Блимати 2. Так бликає на мене очима. О. 1862. V. 32. Чого ти своїми більмами так бликаєш? Канев. у.