Словарь української мови (1924)/блискавий
Зовнішній вигляд
◀ блискавець | Словарь української мови Б блискавий |
блискавиця ▶ |
|
Блиска́вий, а, е. Блестящій, сверкающій. Як замахнувся блискавою шаблею, — тільки кров тепла зчервонила сиву хвилю Дніпрову. МВ. I. 158.