Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/блискавий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
блискавий
Берлін: Українське слово, 1924

Блиска́вий, а, е. Блестящій, сверкающій. Як замахнувся блискавою шаблею, — тільки кров тепла зчервонила сиву хвилю Дніпрову. МВ. I. 158.