Словарь української мови (1924)/блискавиця
Зовнішній вигляд
◀ блискавий | Словарь української мови Б блискавиця |
блискавичний ▶ |
|
Блискави́ця, ці, ж. 1) Зарница. 2) = Блискавка 1. Ном. № 336. Грім, блискавиця, вихор.... ЗОЮР. II. 40. Блиснули шаблями як блискавиця. АД. I. 23.