Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/блискавиця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
блискавиця
Берлін: Українське слово, 1924

Блискави́ця, ці, ж. 1) Зарница. 2) = Блискавка 1. Ном. № 336. Грім, блискавиця, вихор.... ЗОЮР. II. 40. Блиснули шаблями як блискавиця. АД. I. 23.