Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/блисконути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
блисконути
Берлін: Українське слово, 1924

Блискону́ти, ну́, не́ш, гл. Сверкнуть сильно. Грім як грякне, а блискавка як блисконе! Полт. Як здвигне старий брови, стисне уста тонкі та блисконе оком своїм чорним — ми вже з паніматкою ледві дишемо. МВ. II. 76.