Словарь української мови (1924)/блискучий
| ◀ блискотливий | Словарь української мови Б блискучий |
блиснути ▶ |
|
Блиску́чий, а, е. Блестящій. К. Досв. 26. Очі поночі блищать блискучі. МВ. II. 176.
| ◀ блискотливий | Словарь української мови Борис Грінченко Б блискучий |
блиснути ▶ |
|
Словарь української мови — Б
блискучий
Борис Грінченко
1924
Блиску́чий, а, е. Блестящій. К. Досв. 26. Очі поночі блищать блискучі. МВ. II. 176.