Словарь української мови (1924)/блискотливий
Зовнішній вигляд
◀ блискотіти | Словарь української мови Б блискотливий |
блискучий ▶ |
|
Блискотли́вий, а, е. Сверкающій, блестящій. Желех.
◀ блискотіти | Словарь української мови Борис Грінченко Б блискотливий |
блискучий ▶ |
|
Словарь української мови — Б
блискотливий
Борис Грінченко
1924
Блискотли́вий, а, е. Сверкающій, блестящій. Желех.