Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/блискотливий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
блискотливий
Берлін: Українське слово, 1924

Блискотли́вий, а, е. Сверкающій, блестящій. Желех.