Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бляхман

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бляхман
Берлін: Українське слово, 1924

Бляхма́н, на́, м. Туманъ передъ глазами. Бляхмана́ пуска́ти, бляхмано́м очі зане́сти кому. Одурачить, обмануть кого, пустить кому пыль въ глаза. Желех.