Словарь української мови (1924)/блідуватий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
блідуватий
Берлін: Українське слово, 1924

Блідува́тий, а, е. Блѣдноватый. Левиц. Кс. 5. Листя дрібчасте, як на ясенові, тільки блідуватіше. Константиногр. у.