Словарь української мови (1924)/бліх
| ◀ блідуватий | Словарь української мови Б бліх |
бліхарь ▶ |
|
Бліх, ха, м. 1) Бѣленіе (полотна и пр.). Вх. Лем. 392. 2) Бѣлильня. Желех. Мали сад заводить за старим бліхом. КС. 1884. VIII. 723.
| ◀ блідуватий | Словарь української мови Борис Грінченко Б бліх |
бліхарь ▶ |
|
Словарь української мови — Б
бліх
Борис Грінченко
1924
Бліх, ха, м. 1) Бѣленіе (полотна и пр.). Вх. Лем. 392. 2) Бѣлильня. Желех. Мали сад заводить за старим бліхом. КС. 1884. VIII. 723.