Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бодячок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бодячок
Берлін: Українське слово, 1924

Бодячо́к, чка́, м. 1) Ум. отъ бодяк. 2) — польови́й. Раст. Eryngium planum. Лв. 98.