Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/боєць

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
боєць
Берлін: Українське слово, 1924

Боє́ць, бойця́, м. Боецъ. Там стрільці-бойці вдарили козу. Грин. III. 54. Оддалеку він чує бій крівавий і крик бойців, і голос отамання. К. Іов. 90.