Словарь української мови (1924)/божий
| ◀ божидерев | Словарь української мови Б божий |
божитися ▶ |
|
Бо́жий, а, е. 1) Божій, божескій. Божа воля, Божа й сила. Ном. Усе Божеє, тільки гріхи наші. Ном. № 9. 2) — дім. Церковь. Г. Барв. 424. Завтра Головосіка — треба йти до Божого дому. Харьк. г. 3) Бо́жа ма́ти. Богоматерь. 4) Бо́жий дар. Причастіе. До Божого дару з чортовими ногами. Ном. № 136. 5) Бо́же де́рево = Біждерево. 6) Бо́жа по́стіль. Смертный одръ. Скоро мати старая, лежачи на Божій постелі, сина вздріла, на своє лице хрест собі положила. Дума. 7) Бо́жа пта́шка. Пчела. Ном. № 409. 8) Бо́жа роса́. Молоко. О. 1862. IV. 89. За Божую росу не беруть грошей. Борз. у. 9) Бо́жа ру́чка. Раст. Primula officinalis L. ЗЮЗО. I. 132. 10) На Бо́жій доро́зі. При смерти. У три дні занедужала, а вже й на Божій дорозі. Кв. 11) Бо́жу хвалу́ за хвіст тягти́. Звонить въ колокола (насмѣшл.). 12) На Бо́же да́ти. Дать на службу церковную, на молебенъ. Фр. Пр. 100. Тра занести до церкви на Боже, Миколаю. Дала на Боже карбованця. НВолын. у. 13) Іди́ ж ти в Бо́жу путь. Иди съ Богомъ. Мет. 15. 14) Святий та бо́жий. Говорится о человѣкѣ, прикинувшемся кроткимъ и добродѣтельнымъ. Левиц. Пов. 314.